Війна продовжується. З вини Росії-агресора маємо одне горе й біду на всіх і прагнемо якнайшвидше позбутися їх. Оголошення четвертої хвилі мобілізації боляче сприйняли сім'ї тих, кому прийшов час стати в ряди мобілізованих. З надією - ті, хто не бачив своїх синів, батьків, чоловіків уже декілька місяців, бо головне завдання четвертої хвилі мобілізації - демобілізувати першу, яка пройшла ще у березні-квітні минулого року, щоб повернулися додому захисники, які першими взяли на себе вогонь війни і перебувають під ним уже майже рік.

З цього приводу відбулася наша розмова із Михайлом Косом - заступником військового комі­сара Горохівсько-Локачинського об'єднаного районного військово­го комісаріату і Сергієм Гарбарчуком - спеціалістом цього місце­вого органу військового управл­іння, головним завданням якого є виконання законодавства з пи­тань військового обов'язку і військової служби.

Відповідати на запитання, що сьогодні хвилюють кожну роди­ну, мої співрозмовники розпоча­ли з ось такої звістки: цими днями у райвійськкомат зателефонував командир батальйону, в якому воює 24-річний житель села Лобачівки Юрій Гергель. Комбат щиро дякував рідним бійця, Горохівщині за його патріотизм і хоробрість, які ставить у взірець.

Зараз в Україні - особли­вий період. Що це означає?

Оскільки маємо ситуацію, зумовлену збройною агресією проти України (офіційно є лише заг­роза нападу на Україну), Прези­дентом України Петром Порошенком було прийнято рішення про ча­сткову мобілізацію.

Закон чітко розрізняє мобіліза­цію, особливий період та воєнний стан, визначаючи, що особливий період настає з часу оголошення рішення про мобілізацію.

 Хто підпадає під неї?

 Кажучи словами Закону Ук­раїни "Про військовий обов'язок і військову службу", захист Вітчиз­ни, незалежності та територіальної цілісності України є конституцій­ним обов'язком громадян України. Попросту це означає, що коли було оголошено мобілізацію, всі придатні до проходження військо­вої служби за станом здоров'я і віком чоловіки, а жінки - за відпов­ідною фаховою підготовкою, мали б з'явитися у військкомат. Не сек­рет, що так зробили одиниці, за­гальне оповіщення проводимо по­вістками.

 На їх вручення для односельчан особливо нарікають сільські голови, бо саме їх люди звинувачують у відборі "кому йти, а кому не йти" до військового комісаріату.

 Такі звинувачення цілком безпідставні. Так, забезпечення виконання військового обов'язку громадянами України покладено і на державні органи та органи місцевого самоврядування, але всі особи, які отримують повістки, перебувають на військовому об­ліку у ОРВК. Сюди від командирів військових частин надходить інфор­мація про кількість затребуваних за військовими спеціальностями солдатів і офіцерів, нею і керуємо­ся лід час відбору військовозо­бов'язаних.

 Чи багато є випадків ухи­лення від виконання військово­го обов'язку?

 Статистика свідчить, що різко збільшилася кількість тих, хто виї­хав за кордон, виявив "палке" ба­жання стати опікунами людей по­хилого віку. Інші шукають в собі всеможливі болячки, однак, по­трібно  сказати, що багато хто не жалкує про обов'язкове проходжен­ня медичної комісії. Підчас медич­них оглядів були виявлені серцеві та онкозахворювання, туберкуль­оз, про які люди не підозрювали.

Відповідно до законодавства, не мобілізуємо осіб, у кого троє і більше дітей, у кого є дитина- інвалід, жінок, в яких є діти віком до 16 років, студентів денної фор­ми навчання, аспірантів, священ­нослужителів, які займають поса­ди в зареєстрованих релігійних організаціях. Лише з досягненням 25-річного віку призиваємо чо­ловіків, у яких двоє дітей.

Наразі констатуємо, що непри­датних до військової служби більше, як придатних, а розуміння необхідності ротації, місії захисни­ка більш очевидні у жителів Локачинського району.

Є й такі, котрих не можемо за­стати вдома по декілька разів. Це загрожує їм потрапити до реєстру осіб, які таким чином відмовляють­ся від військової служби і отрима­ти покарання у вигляді позбавлен­ня волі строком від 3 до 5 років, передбачене статтею 336 КК Украї­ни.

-Чи с випадки, які можна назвати індивідуальними, гідними особливої поваги?

- Так можемо сказати про чо­ловіків віком від 50 до 60 років, про батьків трьох і більше дітей, які пишуть заяви, щоб іти воюва­ти на Схід України, про братів Віталія, Сергія і Михайла Томчуків із селища Мар'янівки. Із них мобілізували спершу Віталія, за ним, щоб підтримати брата, у військко­мат прийшли Сергій і Михайло. Замість сина вирішив воювати один із батьків.

Можливо, когось зацікавить інформація про те, що кожному, хто виконує свій обов'язок у зоні АТО, гарантується чимале грошо­ве забезпечення з доплатою за один день - 1000 грн., окремо - за знищення одиниць ворожої бойо­вої техніки, пільги тощо. Бажаючі можуть написати заяви на про­ходження контрактної служби. А ще начальник штабу батальйону, який родом із Берестечка, буде радий бачити у його рядах над­ійних і відповідальних земляків.

За матеріалами газети «Горохівський вісник»