Питання державної реєстрації народження фізичної особи та її походження врегульовано Сімейним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (надалі) Закон та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 зареєстрованих Міністерством юстиції України 28.12.2010 №1371/18666, (зі змінами) (надалі Правила).
Згідно із частиною 4 статті 9 Закону для проведення державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт або паспортний документ заявника та документи , які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону підставою для проведення державної реєстрації народження дитини, яка народилась в Україні, є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності - рішення суду.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини , народженої в іншій державі, в разі , якщо державна реєстрація народження не була проведена компетентним органом такої держави, дипломатичним представництвом чи консульською установою України, є медичний документ іншої держави, що підтверджує факт народження дитини, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Вище вказані документи подаються до органу державної реєстрації актів цивільного стану, де реєструється народження. Державна реєстрація народження проводиться шляхом складання актових записів цивільного стану.
Про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону та пункту 3 глави 1 розділу ІІІ Правил державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з батьків за місцем народження дитини або за місцем проживання батьків.
Так, стаття 122 Сімейного кодексу України закріплює загальну презумпцію щодо визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документу закладу охорони здоров’я про народження дитини.
Відповідно до частини 1 статті 144 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом, а саме частиною 2 статті 212-1 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Федончук Л.Є.
Головний спеціаліст відділу ДРАЦС РС
Горохівського РУЮ
