Права та обов'язки матері, батька щодо дитини та права та обов'язки дитини щодо матері, батька є особистими (немайновими). Загальними підставами виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини є походження дитини від них, тобто наявність кровного споріднення та реєстрація цього походження у порядку, встановленому законом. Порядок визначення походження дитини залежить від наявності чи відсутності шлюбу між її батьками. Згідно статті 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо в одного чи в обох з батьків немає можливості особисто подати таку заяву, , вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Визнання батьківства здійснюється у добровільному порядку. При подані спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану матір'ю дитини й особою , яка визнає себе її батьком, воля цих громадян спрямована не на виникнення , зміну та припинення цивільних правовідносин, а на виникнення відносин батьківства. Визнання батьківства є необоротним юридичним фактом. Якщо мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час державної реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження, її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини, також заяви матері та батька дитини про визнання батьківства. У цьому разі державна реєстрація народження проводиться у порядку, передбаченому законодавством. Якщо чоловік, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, не може особисто з'явитись до органу державної реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, яка підтверджує, що він не є батьком дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника або надіслана поштою. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності. У такому випадку в актовому записі про народження у графі"Для відміток" робиться відмітка про подачу чоловіком заяви про невизнання його батьком дитини через представника або надіслання її поштою та зазначаються дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису чоловіка на заяві та посвідчено довіреність, дані представника (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання) або реєстраційний індекс, що був наданий під час реєстрації заяви, та дата її надходження у разі надіслання поштою. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня
припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після державної реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, батьком дитини в актовому записі про народження зазначається чоловік матері в повторному шлюбі. У цих випадках батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі спільної заяви попереднього чоловіка матері дитини та чоловіка у повторному шлюбі про визнання батьківства та заяви матері та батька
дитини про визнання батьківства або за рішенням суду. Однак якщо особа , яка визнала себе батьком дитини, згодом дізнається, що це не відповідає дійсності, вона може оспорити батьківство. Головний спеціаліст відділу ДРАЦСРС Горохівського РУЮ Любов Федончук 06.12.2013