24 лютого 2022-го Волинь, як і вся Україна, прокинулась від вибухів. Але ця війна не почалась того ранку – вона триває з 2014 року. Повномасштабне вторгнення стало найжорстокішою її фазою, коли ворог відкрито пішов проти нашої держави, маючи намір зламати нас швидко. Але не вийшло! І не вийде.

Зима 2022 року принесла нам лютий – довгий, важкий, виснажливий. Для багатьох із нас він триває вже 1462 дні та назавжди розділив життя на «до» і «після».

Війна не оминула жодної родини, торкнулась кожного. Про це свідчать пам’ятні алеї у всіх громадах нашої Волині. Більше того, війна вийшла на нові рівні. Ворог діє підло і цинічно, намагаючись роз’єднати нас зсередини: теракти руками української молоді, інформаційні атаки, армії ботів, що заполонили інфопростір, спроби знецінити наших військових, правоохоронців, посіяти недовіру до держави, протиставити захід і схід.

Кожен проживає це випробування по-своєму. Коли люди втомлені роками війни, ворогу легше вдарити по болючому, спровокувати емоції та зіграти на розбраті. Але є те, що безумовно нас об’єднує – прагнення Перемоги, рішучість знищити ворога, вистояти та зберегти незалежність. Саме це тримає нас у дії. Саме тому так важливо пам’ятати, хто ми є і за що боремось.

Ми – люди, які стали до зброї, не маючи військового досвіду.Ми – ті, хто втримав Київ не лише «три дні».Ми – ті, хто зводив барикади, готував куліш на всіх і фасував коктейлі молотова.

Ми тримали і тримаємо тил, підтримуємо фронт, волонтеримо, лікуємо, працюємо, виховуємо дітей і не даємо країні зупинитися. Україна вистояла, бо ми разом!

Схиляю голову перед пам’яттю кожного, хто поклав життя за ці роки віри, спротиву, свободи. Дякую кожному, хто тримає стрій!

Попри все і всупереч усьому, знаю, що ми обов’язково переможемо.Слава Україні! Героям слава!

Т.в.о. начальника Волинської ОВА Роман Романюк