Мудрий народе сильної країни!
Нарешті вдалося звільнити з полону мера Мелітополя. Нашого українського Мелітополя, який не підкорився й не підкориться окупантам. Іван Федоров на свободі. Говорив із ним сьогодні. Російські військові викрали його ще 11 березня, намагалися схилити до колаборації. Але наш хлопець витримав. Не здався. Як витримуємо ми всі. Ви всі. Як ми всі не здаємося. Бо ми – українці. І завжди захищаємо своїх і своє.
Сьогодні в Бердянську знову відбулась акція протесту. Протесту проти окупантів з Російської Федерації. Тисячі хоробрих мирних людей вийшли проти озброєних російських військових. І сказали їм усе, усе, на що вони заслуговують. Це дуже важливо.
Знаю, складно. Але важливо й те, що вони почули від наших людей, зокрема й російською мовою, чітке та однозначне: оккупанты, идите домой.
Такая возможность пока еще есть. Есть у каждого солдата, заброшенного на территорию нашей страны. У каждого, кто еще не погиб, не ранен или не взят в плен.
Российские войска терпят такие потери в Украине, каких не было в Сирии, не было в Чечне. Не было и у советских войск в Афганистане. Если ваша война, война против украинского народа будет продолжаться еще, мамы России потеряют больше детей, чем в афганской и чеченских войнах вместе взятых. Зачем вам это нужно?
Каждый российский солдат, который сложит оружие, получит шанс, шанс выжить.
Я обращаюсь специально к срочникам, которых бросили в котел этой войны. Чужой войны. И к остальным российским солдатам, у которых еще работает инстинкт самосохранения.
Сложите оружие. Так лучше, чем погибнуть на поле боя, на нашей земле.
Гуманітарні коридори у середу, на жаль, не працювали. Російські військові не припиняли обстрілів, не гарантували безпеки.
Ми готові забезпечувати тишу. Ми готові вивозити людей і направляти гуманітарні вантажі. Але ми не можемо підставляти людей під розстріл на дорозі. Зрозумійте нас. Під те, що для російських військових немає такого воєнного злочину, який би вони не здійснили.
Ми забираємо маріупольців, яким вдалося вирватись у Бердянськ... Забираємо в Запоріжжя. Всього за добу вдалося перевезти понад 6 тисяч маріупольців, з них більш як 2 тисячі – діти.
Російські військові намагалися зірвати й цей рух. Вони відкрили мінометний вогонь по ділянці дороги між Василівкою та Камʼянським у Запорізькій області. Тільки дивом загиблих немає. Пʼятеро українців поранені, з них двоє дітей.
У Чернігові окупанти обстріляли мирних людей, які просто стояли в черзі по хліб. Уявіть собі. Десять загиблих.
У Маріуполі, у блокадному Маріуполі російська авіація цілеспрямовано скинула надпотужну бомбу на Драматичний театр у центрі міста. Там ховалися від обстрілів сотні людей... Будівля зруйнована. Кількість загиблих ще невідома. Серце розривається від того, що Росія робить з нашими людьми. З нашим Маріуполем. З Донецькою областю...
Граждане России! Чем ваша блокада Мариуполя отличается от блокады Ленинграда в годы Второй мировой войны? Кого вы наследуете?
Ми не забудемо кожного, чиє життя забрали окупанти. Не пробачимо жодної вбитої душі. Вічна памʼять усім жертвам цього терору! Усім жертвам війни, розвʼязаної російською державою.
Що ще мають зробити окупанти, скільки ще людей вони мають убити, щоб лідери Заходу, лідери НАТО відповіли позитивно на український запит про безпольотну зону чи про надання нашій державі літаків, яких ми так потребуємо.
Говорив сьогодні про це у виступі перед Конгресом Сполучених Штатів Америки.
Україна отримала потужну підтримку від наших американських друзів. І я вдячний Президенту Байдену за це. Вдячний за лідерство, яке згуртувало демократичний світ.
Але війна не припиняється. Воєнні злочини Росії не припиняються. Російська економіка ще здатна утримувати їхню військову машину. Тому потрібні нові пакети санкцій проти Росії. Світ повинен нарешті визнати офіційно, що Росія стала державою-терористом.
А головне – Україна має отримати більшу підтримку. Ще більшу, ніж ми отримуємо зараз. Системи протиповітряної оборони. Літаки. Достатню кількість летальної зброї та боєприпасів, щоб зупиняти російських окупантів.
Саме у цьому виступі в Конгресі я звернувся і до Сполучених Штатів, і до всіх відповідальних держав щодо створення нового обʼєднання U-24.
Нового союзу, який гарантуватиме, що кожен агресор отримає скоординовану відповідь світу. Швидко та ефективно. Одразу. Не через тижні, місяці, роки, а за перші 24 години від нападу.
Ми не можемо більше довіряти наявним інституціям. Ми не можемо сподіватися на те, що бюрократи в міжнародних організаціях зміняться так швидко. Тому ми повинні шукати нових гарантій. Створювати нові інструменти. Брати тих, хто має хоробрість, і робити те, чого вимагає справедливість. Ми вже довели, що можемо робити історичні речі. Це не тільки наш спротив. Не лише оборона.
Навіть у такий час – найбільшого випробування для України – ми змогли приєднатися до європейської енергомережі. Тепер Україна може користуватися перетоками електрики з Євросоюзу. Ми йшли до цього десятки років. Нарешті відбулось! Я вдячний усім енергетикам нашої країни, усім, хто працював на цей результат.
Ми вже працюємо над програмами відновлення нашої країни після війни.
Я обіцяю кожному, кожному українцю, який втратив свій дім, який втратив свою квартиру внаслідок бойових дій чи обстрілів, що держава відновить усе. Відновить самостійно.
Я впевнений, ми зможемо швидко відбудувати нашу державу. Якими б не були збитки... Це буде історичною відбудовою. Проектом, який надихатиме світ так само, як і наша боротьба за нашу свободу. Як і наша боротьба за нашу Україну.
Протягом дня говорив з друзями України – Президентом Туреччини Ердоганом і Премʼєр-міністром Канади Трюдо. Подякував за підтримку. Домовилися про нові кроки заради миру для нашої країни.
У розмові з Премʼєр-міністром Ірландії висловив співчуття через вбивство російськими військовими ірландського громадянина – журналіста П'єра Закржевського.
Говорив також із Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Домовилися про підтримку наших громадян – тимчасових переселенців.
Вранці в четвер виступатиму перед німецьким парламентом. Продовжу боротися за ще більшу підтримку для України, за ще більший тиск на Росію. Заради нашої спільної перемоги, заради миру для нас.
Заради миру для нас делегація України говорить із делегацією Росії. І я хочу, щоб мене зараз почули усі наші громадяни, громадяни України.
Переговори тривають. Переговори заради України.
Мої пріоритети на переговорах абсолютно зрозумілі: завершення війни, гарантії безпеки, суверенітет, відновлення територіальної цілісності, реальні гарантії для нашої країни, реальний захист для нашої країни.
Слава всім нашим героям!
Слава Україні
