Ексклюзивне інтерв’ю редактора громадсько-політичної газети «Вісті Ковельщини» з головою Ковельської районної державної адміністрації Ольгою Миколаївною Черен.
– Ольго Миколаївно, минає 100 днів, як Ви були призначена на посаду голови Ковельської районної державної адміністрації. Які загальні враження від роботи на новому місці?
– Настільки швидко мчить час, що й сама не помітила отих 100 днів.... Роботи дуже багато, територія району велика, так що навіть не встигла побувати у всіх громадах, а дуже хочеться. Хочу бачити все сама: знати проблеми, щоб разом шукати шляхи вирішення та пропагувати хороший досвід серед інших.
По 100 днях роботи вже сьогодні впевнено кажу, що наш район потужний, можливості великі, є команда голів територіальних громад, голови районної ради із депутатським корпусом, досвідчений колектив Ковельської адміністрації, у яких одна мета – розбудовувати наші громади і створювати комфортні умови для наших жителів.
– Читачів газети цікавлять кадрові зміни у штаті адміністрації. Якими критеріями Ви послуговувалися, формуючи свою "команду" однодумців? Хто є Вашими заступниками і за які ділянки роботи кожен із них відповідає?
– Якщо говорити про штат однодумців, то він давно вже сформований у Ковельській райдержадміністрації, лишень доповнили його працівниками із реформованих адміністрацій, які вміють та можуть працювати на результат. На сьогодні вже працюють три заступники: Кульцман Роман Ярославович із багатолітнім досвідом у виконавчій гілці влади Ковельщини відповідає за гуманітарний напрямок, Книш Сергій Степанович прийшов із посади радника голови обласної адміністрації (на громадських засадах) курує питання регіонального розвитку, Дмитро Валерійович Красносельський відповідає за взаємодію із правоохоронними органами та питання цивільного захисту, раніше працював на посаді заступника голови Маневицької РДА (виконував обов'язки голови).
– Ковельський район – один з найбільших у Волинській області. Він об'єднав у своєму складі 23 територіальні громади. Чи вдається чітко координувати їх діяльність, вирішувати поставлені завдання? Які питання тримаєте на особливому, так би мовити, "прицілі"? Що вже вдалося зробити?
– Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" наш район вже територіально сформований, проте для того щоб він працював як єдиний механізм, потрібно докласти ще чимало зусиль. Оце й поставила для себе перше надважливе завдання – разом із великою командою органів самоврядування, виконавчої гілки влади, бізнесу, громадськості виконати цю історичну місію, об'єднати КОВЕЛЬСЬКИЙ РАЙОН. На особливому контролі – об'єкти по президентській програмі "Велике будівництво", робота по легалізації видобутку піску, узаконення пилорам, максимальна кількість надходжень до бюджетів громад від заготівлі другорядних лісових ресурсів, завершення реорганізації місцевих адміністрацій тощо.
– Які проблеми, на Ваш погляд, потребують особливої уваги на Ковельщині в найближчому майбутньому?
– Найбільше мене хвилює ситуація в галузі охорони здоров'я. У деяких медичних закладах вже є заборгованість із виплати заробітної плати, не підписано жодного договору із Національною службою здоров'я, тому й немає фінансування. До речі, остання все більше і більше ставить вимог до підписання. Складна ситуація із завершенням реорганізації місцевих адміністрацій, адже теж не у повній мірі виплачена заробітна плата працівникам реорганізованих адміністрацій. Постійно "бурлить" у галузі освіти, вартість навчання у деяких маленьких школах дуже дорога і є непосильною для утримання цих шкіл, тому час від часу й виноситься питання на сесії місцевих рад, що викликає соціальну напругу серед мешканців.
– Бюджет району, його наповнення – це, на мою думку, для кожного очільника органу виконавчої (та й представницької) влади – питання з питань. Як складається ситуація на Ковельщині? Чи вдається задовольнити потребу у коштах закладам культури, освіти, охорони здоров'я? Які резерви варто привести в дію?
– Реформа децентралізації внесла свої корективи у формування бюджетів місцевих рад. Сьогоднішній бюджет Ковельської районної ради на 2021 рік – всього 260 тисяч гривень без урахування минулорічних залишків шести районних бюджетів. До районного бюджету лише надходить плата із оренди комунального майна районної ради, всі решту надходжень – до міських, селищних та сільських бюджетів. Тому, щоб задовільнити потребу коштів в усіх галузях, потрібно працювати над наповненням бюджетів усім, вишукуючи кошти з усіх резервів. А вони точно є: це інвентаризація землі, легалізація робочих місць, заготівля другорядних лісових ресурсів тощо.
– Як складаються стосунки з районною радою, її керівництвом? Чи налагоджена співпраця з обласною владою?
– Взагалі-то я командний гравець, успіх будь-якої справи вбачаю у роботі команди. Тому вважаю, що раз нам випала така місія, ми повинні робити це разом із районною радою, за підтримки обласної адміністрації та обласної ради. Щодо співпраці із головою районної ради, то у нас попереду багато спільних проєктів, які ми обов'язково реалізуємо. До речі, 23 червня, у день професійного свята державних службовців, саме у Ковельському районі відбулися спортивні змагання між керівниками виконавчої влади області та районів і органів місцевого самоврядування області та районів.
– Ковельська територіальна громада, без усякого перебільшення, є центральною і найголовнішою ланкою господарського і соціально-культурного "механізму" району. Наскільки ефективною є взаємодія з Ковельською міською радою, її виконкомом, управліннями та відділами? Які питання чекають свого вирішення?
– Вісім годин робочого часу, а то й більше ми знаходимося в одному приміщенні із працівниками Ковельської міської громади, то ж зобов'язані знаходити спільну мову. А якщо серйозно, то я дуже задоволена тими робочими відносинами, котрі у нас складаються. Завжди підтримувала й допомагала тим, хто хоче якісних змін, у міській раді саме таку команду бачу. На сьогодні працюємо спільно над вирішенням питання межі Дубівської та Ковельської громад, будуть ще спільні проєкти.
– Ольго Миколаївно, хотілося б почути Вашу думку про хід адміністративно-територіальної реформи – зокрема, на Волині. Чи доцільно було створювати на Ковельщині 5 ОТГ (а з Ковелем – це 6)? Якщо не помиляюсь, на Турійщині, де Ви працювали тривалий час, діє всього 2 об'єднані громади – Турійська і Луківська. Який з варіантів Ви вважаєте доцільнішим – "ковельський" чи "турійський"?
– Про адміністративно-територіальну реформу в Україні говорили довго й багато і по-різному. Вона відбулася, хоча "останнє слово" – за прийняттям змін до Конституції України. Я особисто завжди була прихильником дворівневої системи в Україні – громада та область із чітким розподілом повноважень. Щодо кількості громад, то я завжди була на боці великих фінансово спроможних громад, тому й такий от "турійський" варіант, хоча, якщо достатньо ресурсів та хороша команда однодумців у маленькій громаді, то мають шанс стати успішними й такі. Попередній аналіз вже можна буде зробити на початку 2022 року, а повний – по завершенню першої каденції, як спрацюють команди, чи зможуть використати всі можливості децентралізації, покаже час і результати роботи.
– Читачам газети цікаво було б знати про Ваш життєвий шлях. Як він складався? Що найбільше запам'яталося? Як визріло рішення призначити Вас головою Ковельської РДА? Адже таке призначення – свого роду феномен: до Вас ніколи жінка не очолювала виконавчу гілку влади району. У Ковелі, щоправда, міським головою в далеких 50-60-их роках минулого століття була уродженка Дніпропетровщини Марія Антонівна Руденко (теж, до речі, педагог за освітою). Скажіть відверто: важко витримувати такі великі навантаження, та ще й у наш непростий час?
– Все своє життя я прожила у своєму рідному селі Липа, яке дуже люблю і пишаюся його жителями, хоча відвідала багато європейських країн, вчилася по програмі "Відкритий світ" з питань місцевого самоврядування в Америці, є почесним громадянином міста Пітсфілд, що у штаті Мічіган, тричі була учасником Конгресу органів місцевого самоврядування у м. Кракові (Польща). У школі була головою ради дружини, комсоргом, 20 років вчителем початкових класів, 3 скликання – депутатом районної ради, 2 з них головою, майже рік головою Турійської райдержадміністрації. Активно займалася і займаюся пошуком позабюджетних коштів, більше десятка реалізованих грантових проєктів. Я люблю працювати, люблю зміни, хочу, щоб наша Україна стала успішною, країною без війни, корупції, країною, де чиновники – на службі у людей, працюють для людей, саме тому я й тут. Робота мені цікава, задумів багато, а легко, коли працюєш, не буває ніде.
– Декілька запитань, так би мовити, особистого характеру. Яка у Вас сім'я? Як Вам вдається поєднувати обов'язки державного службовця з обов'язками дружини, матері? Які маєте захоплення? Чи любите поратися по господарству, адже мешкаєте у селі? Чи знаходите час на цікаву книгу, перегляд улюбленого фільму, відвідування концерту?
– Поєднувати керівну посаду із посадою дружини та матері, напевне, усім непросто, а особливо жінкам. За майже 11 років керівної посади у нас із чоловіком виробилися свої правила: вдома я "підлегла", керує він, тому й ладимо 29 років. У нас двоє синів, старшому скоро виповниться 24, нещодавно одружився, закінчив технічний університет, працює на заводі "Модерн-Експо", молодший закінчив 11-й клас, очікує результатів ЗНО, будемо пробувати вступати. Господаркою займається чоловік, який працює і в місцевому господарстві "Слава", а я лишень із задоволенням працюю на присадибній ділянці – до речі, саме там по-справжньому відпочиваю. На жаль, для книг, кінофільмів та концертів залишається дуже мало часу, адже ще й кухня забирає чимало часу – балую час від часу чимось смачненьким рідних.
– Останнє запитання стосується співпраці із ЗМІ. Знаю, що Ви шануєте журналістів, їх працю. Мені сподобалося, що Ви буквально на другий день після призначення на посаду голови Ковельської РДА знайшли час, щоб зустрітися з представниками всіх газет колишніх районів. І не просто зустрілися, а постаралися вникнути в суть наших проблем.
Але що далі? В районному бюджеті бракує коштів на забезпечення повноцінного висвітлення діяльності органів місцевої влади на шпальтах газет. Інтернет тут не завжди допоможе – в багатьох населених пунктах його взагалі нема. Проводове радіо знищене, телевізор теж не всі мають змогу дивитися.
Особисто я вихід бачу в об'єднанні редакцій місцевих газет в одну з центром у Ковелі, а, отже, й об'єднання бюджетних коштів. Це питання потребує не тільки бажання самих журналістів, а й прийняття відповідних рішень мінімум Кабінетом Міністрів. Яка Ваша думка?
– Мої батьки були глибоко віруючими людьми, і моє дитинство пройшло без телевізора, а з книгою. Тому й сьогодні я впевнена, що друковане слово має особливе місце серед інших засобів комунікації. А щоб об'єднати наш великий Ковельський район, потрібна газета, яка буде висвітлювати усе, що відбувається на всій його території. А щодо фінансування, то про це потрібно говорити, але малоймовірно, що з Державного бюджету буде підтримка – свої проблеми мусимо вирішувати самі.
– Дякую за інтерв'ю.
Микола ВЕЛЬМА
