20 квітня святкувала свій 94 день народження зв’язкова Української Повстанскої Армії, учасник Норильського повстання, багатолітній в’язень сталінських таборів Ганна Йонівна Зелена «Гива».
З цією визначною датою від ковельської районної влади приїхали привітати іменинницю керівник апарату райдержадміністрації Степан Топольський, заступник голови районної ради Андрій Броїло, Колодяжненський сільський голова Віталій Кашик, які побажали Ганні Йонівні міцного здоров’я, благополуччя, підтримки і уваги близьких людей та подякували за мужність і самовіддану працю.
Керівник апарату Степан Топольський передав найщиріші вітання від голови райдержадміністрації Ольги Черен, яка відмітила її активну життєву позицію та висловила сподівання, що незважаючи на свій поважний вік Ганна Йовівна і надалі буде активною учасницею ряду районних заходів та прикладом для молодого покоління.
За видатні заслуги у боротьбі за Українську державність, патріотизм, активну громадянську позицію та з нагоди особистого свята – Дня народження присутні вручили Подяку голови районної державної адміністрації та районної ради.
Ганна Йонівна Зелена народилася 20 квітня 1927 року у селі Скулин, і зростала найменшою в родині Абрамчуків. Крім неї, батьки виховували ще братика Данилка та сестричку Марічку. Закінчила два класи польської школи. У 1942 році рідне село німецькі окупанти спалили дотла.
У 15 років Ганна стала зв’язковою УПА. Спочатку була учасницею диверсійної групи Сергія Дятла (сотенного Дяченка), потім – особистою зв’язковою Дмитра Клячківського, командира групи УПА-Північ. Разом з іншими дівчатами допомагала повстанцям – збирала полотно, різала його, зшивала і робила бинти. Жінки, які мали швейні машинки, шили одяг, фарбували його в дубовій корі. Ганна в коси заплітала зашифровані листи – грипси, і носила їх в села Облапи, Доротище. За доносом її арештували 10 червня 1945-го.
Військовий трибунал засудив Ганну до 10 років каторги і 5 позбавлення громадянських прав. Покарання відбувала в Норильську. Була учасницею повстання політв’язнів у 1953 році, під час якого отримала важке вогнепальне поранення.
Після тривалого лікування отримала інвалідність. У зв'язку з цим була звільнена у 1955 році. У рідному селі жити не дозволили, виселили у Дніпропетровську область. Там за містом жила в однокімнатній квартирі з мамою і донькою. Працювала дояркою у сільськогосподарській артілі менше року. Через рік повернулася в рідне село Скулин Ковельського району на Волині, де проживає й досі.
Відділ організаційної, інформаційної діяльності та
комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації
