У 2021 році з ініціативи Президента України Володимира Зеленського, Міністерство освіти та науки України розпочало роботу над розробкою нового законопроєкту про професійну (професійно-технічну) освіту.
Слід зауважити, що до складу робочої групи розробки нового законопроєкту про професійну освіту увійшла директорка Колківського вищого професійного училища Людмила Панасюк, яка й розповіла про перші напрацювання у цьому напрямку.
Перш за все слід сказати, що питання реформування професійно-технічної освіти в Україні «болить» уже не один рік. Криза цієї галузі зумовлена багатьма чинниками – демографічним спадом, зростанням трудової міграції, доступністю освіти за кордоном, високими запитами молоді щодо першого робочого місця тощо. Тому питання істотної зміни професійно-технічної освіти – це не просто вимога часу, а потреба заради сталого розвитку суспільства.
«Вперше за багато років професійно-технічна освіта привернула увагу керівництва держави. Зокрема Президента України, котрий ініціював створення робочої групи, яка працюватиме над зміною іміджу професійної освіти та напрямку її стратегічного розвитку, – розповідає Людмила Панасюк. – Над розробкою законопроєкту працює потужна робоча група, до складу якої входять директори професійно-технічних навчальних закладів України, які багато питань зміни у професійно-технічній освіті бачать із середини. Адже, як би гарно не звучали статті закону, є такі, про які саме ми говоримо працюють вони, чи ні».
До слова, до робочої групи з розробки законопроєкту входять спеціалісти МОН, народні депутати, представники освітньої сфери та, що важливо, керівники навчальних закладів профтехосвіти, які вперше за багато років долученні до клопіткої роботи. Адже саме вони бачать професійно-технічну освіту із середини, розуміють усі її недоліки та сильні сторони, знають якою повинна стати професійно-технічна освіта, аби забезпечити нашу державу висококваліфікованими кадрами робітничих спеціальностей.
Загалом це понад 30 спеціалістів, з яких 6 членів робочої групи – це практики-директори професійно-технічних училищ.
За словами директорки Колківського училища, важливо, що розробка законопроєкту проходить у дискусіях та активних обговореннях кожного пункту та статті. Кожне слово законопроєкту виважене та продумане.
Найперше, що зробили члени робочої групи, на законодавчому рівні змінили назву усіх навчальних закладів цієї галузі освіти. У новому законі словосполучення «професійно-технічні навчальні заклади» змінено на «закладами професійної освіти».
«Законопроєкт новий, але він не ламає стару машину, не будує щось нове і незвідане. Усе те, що працює, буде лише удосконалене. Говорити про те, як було і як буде ще, мабуть, зарано. Але ми точно знаємо, що у наших студентів буде вища стипендія. Також буде підвищена престижність педагогічних працівників профільного спрямування за рахунок збільшення заробітної плати. Усе це тільки напрацювання, але впевнена вони будуть втіленні у життя», – зазначає Людмила Панасюк.
Також відповідно до нового законопроєкту зміняться підходи до організації виробничого навчання. Пріоритетом стане створення навчально-практичних центрів, які передбачають сучасне обладнання, техніку та устаткування. Учні закладів професійної освіти матимуть такі умови для навчання, з якими вони будуть стикатися на виробництві.
Окрім цього, в Україні будуть працювати над створенням Центрів професійної досконалості.
«В Україні їх буде створено не багато, і навіть не у всіх регіонах. Але ми сподіваємось, що на Волині такий центр буде створений на базі Колківського вищого професійного училища. Для цього керівництво навчального закладу зуміло залучити кошти європейських партнерів, - зауважила Людмила Панасюк.
Важливо, що у таких Центрах зможуть навчатися не тільки діти, а й проходити стажування та навчання педагогічні працівники з інших навчальних закладів та регіонів згідно з профілем, підвищувати або змінювати кваліфікацію працівники підприємств тощо.
У законопроєкті розглядатиметься можливість здобувати безплатну професійну освіту дорослим.
Кожен зможе здобувати нові знання та практичні навички незалежно від віку. Відстежуватимуть трудовий стаж та інтервал, з яким людина здобуває нову професію, щоб уникнути так званих «туристів».
Багато уваги під час розробки законопроєкту приділяється зміні якості освіти.
«У законопроєкті про професійну освіту розглядається питання створення Кваліфікаційних центрів, де незалежна комісія буде присвоювати той чи інший розряд випускникові закладу професійної освіти. – розповідає директорка Колківського ВПУ. – Така практика уже успішно застосовується у нашому училищі, зокрема для спеціальності «водій». Для них внутрішній екзамен проходить безпосередньо у навчальному закладі, а зовнішній у сервісному центрі, де їм присвоюється відповідна категорія водія та водійське посвідчення. Така практика – справедлива та незалежна. І найголовніше, учні розумітимуть, що не майстер даватиме розряд, а незалежна комісія до складу якої входять експерти із центрів зайнятості та роботодавці. Це буде дійсно по-європейськи».
Після модернізації галузі профтехосвіти керівники отримають більше автономії та повноважень, щоб зацікавити людей, змінити мікроклімат в навчальному закладі, створити умови для розвитку співробітництва закладів освіти, бізнесу і місцевої влади.
Правила вступу до навчальних закладів також будуть зміненні та оновленні. У новому законопроєкті відходять від типових правил вступу з врахуванням специфіки навчального закладу, вимог до спеціальностей тощо.
Дуже багато уваги у новому законопроєкті приділяється й роботодавцям, як ключовим особам, які в першу чергу зацікавленні у висококваліфікованому спеціалістові.
«Під час розробки законопроєкту використовуємо досвід наших партнерів з Естонії та інших країн, де процес оновлення системи професійної освіти уже завершений, – каже Людмила Панасюк. – Те, про що ми раніше боялися говорити, у них уже працює та приносить результати. Окрім цього, європейські партнери навчили нас працювати у проєктах та залучати грандові кошти на розвиток навчальних закладів.
Директорка Колківського ВПУ переконана, що усі хто працює у професійно-технічній освіті чекають цих змін та готові до їх прийняття.
Управління інформаційної політики та цифрової трансформації облдержадміністрації
