20 квітня 2024 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Нормативно-правова база
Регуляторна політика
Цивільний захист
Звернення громадян
  • Запобігання проявам корупції
  • Публічна інформація
  • Соціально-економічний розвиток
    Спостережна комісія
    Інвестиційний довідник
  • Містобудування та архітектура
  • Бюджет, фінанси, податки та збори
  • Розрахунки за енергоносії
  • Енергозбереження
  • Публічні закупівлі
  • Соціальний захист населення
  • Протидія домашньому насильству
  • Все про COVID-19
  • Гуманітарний розвиток району
  • Влада і громадськість
  • Громадська рада
  • Прес-центр
  • Реформи в Україні
  • Європейська інтеграція
  • Виборець має знати
  • Інформація з установ району
  • Пасажирські перевезення
  • Охорона навколишнього природного середовища
  • АРХІВ НОВИН

    « Квітень 2024 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30          
     

    Публічні закупівлі

     
    zakypivli
    Головна>Прес-центр>Рекомендації по знищенню борщівника Сосновського
    Вівторок, 30 червня 2020 10:38

    Рекомендації по знищенню борщівника Сосновського

    Поширення і шкідливість. Борщівник сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden) - культура, яку вирощували на корм (силос) для тварин у 50-ті роки минулого сторіччя. Його перестали вирощувати з дуже простої причини - запах ефірних речовин, які містяться в рослинах, передавався в молоко. Пити таке молоко люди відмовились. З часом борщівник Сосновського почав поширюватись у вигляді своєї  здичавілої форми. З'ясувалось, що під час вегетації борщівник накопичує фотодинамічно активні  органічні сполуки: кумарини, фурокумарини (у тому числі бергаптен, ізобергаптен, ізопімпінелін, ксантотоксин, псорален, ін.).  Сік рослин, що потрапляє на шкіру з такими речовинами, під впливом сонячного світла (ультрафіолету) здатний підсилювати пігментацію шкіри людини і тварин, викликати дерматити, які називають "опіками". Найчастіше дерматити від попадання соку борщівника на шкіру проявляються у вигляді пухирів, які викликають неприємні больові відчуття. Такі пухирі з часом стають темними плямами, що сходять протягом 3-6 місяців. Відомі навіть летальні випадки від численних опіків шкіри у дітей молодшого віку.

    Борщівник успішно проникає в природні екосистеми: на узбіччя відомчих автомобільних та залізничних шляхів, польових доріг, на крайові смуги сільськогосподарських угідь, каналів, ярів, балок, заплави річок, на необроблювані землі, пустирі, сміттєзвалища, обочини лісів. Борщівник можна знайти в  парках, садах,  населених пунктах.

    Біологічні особливості та умови поширення. Борщівник Сосновського («гераклова трава», «ведмежа лапа», «помста Сталіна», «окупант») це – багаторічна рослина родини зонтичних з 2-5-річним циклом розвитку.

    З центральної її бруньки на 3-5, рідше – на 2-3 році життя утворюється квітковий пагін. Квітка – складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується переважно насінням. Насіння легко поширюється  з допомогою вітру і води. Насіння проростає неодночасно. Першого року зазвичай проростає  20-70%, другого –30-60% від непророслого першого року. Деяке насіння борщівника може прорости тільки через 5-6, або навіть через 12-15 років! Одна  рослина може давати 15-20 тисяч, а в окремі роки - до 100 тис. життєздатного насіння (маса 1000 насінин 12-15 г). Борщівник – морозо- і холодостійка рослина (під снігом витримує морози до –40-50°С),  добре витримує приморозки до «–« 10°C і спеку до «+» 37°C. Насіння проростає при 1-2°С, а сходи з’являються при 7-10°С. Вимогливий до світла, погано переносить затінення та покривні посіви. Може вегетувати 6-8 років. Коренева система стержнева, добре розвинена, сягає до 2 м. Висота рослин - до 2-2,5 м., порожнинне стебло завтовшки до 10 сантиметрів. Листки міцні, 80-100см,  завдовжки і до 70 см завширшки, іноді довжини листка сягає до 2 м і більше, тому і виникла назва – «гераклова трава». Борщівник має алелопатичні властивості і здатний витісняти місцеві види рослин, включаючи хвойні дерева.

    Методи боротьби з борщівником

    Агротехнічний та механічний.

    Оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) продовж від 2-3 до 5-7 років. Перша – поява можливості виїзду в поле; друга – до фази розгортання листків і викидання на поверхню суцвіть. Плоскорізний обробіток – підрізування коренів на глибині 5-10 см. Індивідуальний спосіб з використанням  ручної лопати – рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки. Якщо зрубати вище – на корені залишаться сплячі бруньки, які підуть у ріст. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити прополюванням. Скошування до періоду цвітіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого скошування. Не потрібно допускати рослину до цвітіння. Це найбільш ефективний і доступний метод. Обрізування квіток у фазах бутонізація - початок цвітіння. Цей спосіб ефективний, але небезпечний через ймовірність отримати дерматози. Спалювання насіння борщівника саме в період його дозрівання, дотримуючись правил протипожежної безпеки. Використання ремедіаторів – запровадження нових видів рослин, які можуть бути використані для відновлення земель після знищення борщівника (високопродуктивні злаки – костриця, стоколос, або бобові культури – козлятник (галега). Використання покрівельних матеріалів продовж 3-5 років.

    Хімічний метод.

    Обробка гербіцидами гліфосатної групи. Перший раз - з початку відростання борщівника, другий - через 15-20 днів, обов’язково до цвітіння. Біологічні властивості борщівника виключають можливість його повного знищення в результаті лише одноразового застосування гербіцидів. Після першої обробки і знищення вегетативної маси на цій же площі необхідне проведення повторної обробки для знищення сходів борщівника. При внесенні гербіцидів необхідно забезпечити не менше як 80% змочування рослини. При використанні гліфосатів часто збільшують норми їх застосування, але відсутні дослідження щодо впливу гербіцидів на рослини і довкілля. Офіційної підтримки такі рекомендації не мають.

    Препарати гліфосатної групи для боротьби з борщівником Сосновського:

    Агролан, РК, 2,0-8,0 л/га, антибур'ян, РК 3,0-5,0 л/га; аргумент, в.р. 3,0-6,0 л/га; баклер, РК, 2,0-8,0 л/га, барклей Галлап 360, в.р.к., 3,0-6,0 л/га, віасат Зоря, в.р. 8,0-10,0 л/га, гелі ос Екстра, РК, 1,4-5,0 л/га, гліацинт, РК, 3,0-6,0 л/га, глісол Євро, в.р. 3,0-8,0 л/га, гліф БТ, РК, 2,0-8,0 л/га, гліфовіт, РК, 2,0-8,0 л/га, гліфовіт Екстра, РК, 2,0-8,0 л/га, гліфоган, РК, 3,0-6,0 л/га, гліфоголд, РК, 3,0-6,0 л/га, гліфос 360, в.р. 4,0-8,0 л/га, гліфосол Нью, РК, 2,0-8,0 л/га, гліфоцид, РК, 2,0-8,0 л/га, град Макс, РК, 1,4-5,0 л/га, деліт, РК, 2,0-4,0 л/га, домінатор 360, РК, 3,0-6,0 л/га, домінатор Мега, в.р. 2,0-4,5 л/га, екстраклін 607 РК, 3,2-4,8 л/га, екстрем, КЕ, 3,0 л/га, зумер, КС, 2,0-3,0 л/га, космік, в.р. 4,0-8,0 л/га, ліквідатор, РК, 8,0-10,0 л/га, метис, РК, 2,0-8,0 л/га, напалм, РК, 3,0-8,0 л/га, напалм Форте, РК, 1,0-6,0 л/га, нота, РК, 3,0-6,0 л/га, отаман, РК, 3,0-6,0 л/га, протибур'ян, РК, 3,0-5,0 л/га, райдон, в.р. 2,0-8,0 л/га, рауль, в.р. 3,0-6,0 л/га, раундап Макс, РК, 4,8 л/га, річард, РК, 3,0-6,0 л/га, росейт 36, РК, 3,0-6,0 л/га, сокар, в.р. 3,0-6,0 л/га, солар, РК, 3,0-6,0 л/га, спрут Екстра, в.р. 1,85-3,7 л/га, суперклін 480, РК, 3,0-6,0 л/га, терміт, в.р. 2,0-6,0 л/га, торнадо, РК, 3,0-6,0 л/га, торнадо 500, РК, 2,0-4,0 л/га, ураган Форте 500 SL, РК, 2,0-4,0 л/га, інші відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» Прикарпатською Державною сільськогосподарською дослідною станцією пропонується бакова суміш Зернодару,в.г.0,04кг/га + Чистополу, в.р.к., 10л/га + Хлібодару с.е 1,5л/га + ПАР Корона р., 0,4л/га. Спеціалістами також рекомендуються використовувати слідуючі бакові композиції діючих речовин: а) дикамба, 480 г\л (банвел, 0,5 л\га) +гліфосат , 360 г\л, 5 л\га; б) імазапір, 250 г\л, (арсенал новий, РК, 3-5 л/га)+ гліфосат , 360 г\л, норма 3- 6 л\га.

    Біологічний метод.

    Випасання тварин(поки листки у борщівника молоді і не нагромадили отруйних речовин). Відомі такі основні природних шкідники борщівника (М.Г. Кривошеина, 2011):

    - Фрачник ( Lixus iridis  Olivier (Coleoptera), вигризає листки і стебла.

    - Еперменія. Epermenia chaerophyllell (Goeze) (Lepidoptera), мінує листки.

    - Совка борщівникова (Dasypolia templi (Lepidoptera) (Thunberg), поїдає зав'язі, листки, вигризає стебла, корені.

    - Пастерникова міль.( Depressaria  radiella (Goeze) (Lepidoptera), поїдає зав'язі, листки, вигризає стебла.

    - Муха фітоміза. (Phytomyza pastinacae Hendel (Diptera) мінує листки.

    Застосування природних ворогів борщівника  на даний час практичного значення немає.

    Для знищення борщівника найбільш ефективним є механічний та хімічний методи.

    Не рекомендується:

    Скошувати борщівник в період закінчення цвітіння і початку зав'язування плодів, тому що це не матиме ефекту, якщо тільки скошені рослини (можливо тільки плоди рослин) не будуть знищені відразу після скошування (зібрані у купи і спалені). Залишати скошений борщівник покинутим на місці. Навіть  насіння у фазу воскової стиглості борщівника здатне дати сходи. Скошування борщівника у період осипання насіння з рослин, особливо у вітряну погоду. Бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла. Краще використовувати водонепроникний захисний одяг. Восени виконувати оранку на полях, зарослих борщівником, бо це буде сприяти нагромадженню насіння в грунтi. Спалювати насіння борщівника можна, коли воно добре підсохне буде легко обсипатися. Тому зрізування парасольок з сухим насінням треба виконувати обережно і акуратно. У період горіння парасольок важливо дотримуватись усіх запобіжних заходів, адже з плодів борщівника буде виділятися летка ефірна олія. Важливо дотримуватися протипожежної безпеки, намагатися не допускати попадання соку рослин на відкриті ділянки тіла і одяг.

    Перша допомога при опіку борщівником.

    Якщо все ж відбувся контакт із соком рослин, то необхідно:

    - по можливості, в найкоротші терміни, промити уражені ділянки з господарським милом в проточній воді;

    - промити (саме промити, а не протерти) уражені ділянки спиртовмісної рідиною (одеколоном, горілкою, спиртом), змастити обпечену поверхню протизапальним засобом одноразово (пантенол, олазоль, борний вазелін, уснінат натрію на ялицевому бальзамі; лініментсинтоміцин) і негайно закрити уражене місце від сонця кількома шарами тканини (одягом або пов'язкою);

    - не розкривати пухирів, які утворились; - у випадку значних пошкоджень шкіри на місці пухирів, які розкрились, наносять підсушуючу мазь (цинкову) і накладають стерильну пов’язку;

    - звернутись до медичних установ.

    Якщо контакт відбувся в темний час доби і не вжито ніяких заходів, то при опроміненні шкіри на наступний день клінічні симптоми бувають такі ж,  як і при ураженні вдень.

    Переглядів 670
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Ковельська районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Ковельській райдержадміністрації.
    Адреса: 45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 73, факс (0332) 772959, E-mail: info@koveladm.gov.ua
    © 2014 koveladm.gov.ua