22 червня 1941 року увійшло в історію українського народу як сумна дата початку найстаршої за своїми наслідками, найкривавішої сторінки Другої світової війни. У цей день, на світанку, озброєні до зубів та одурманені нацистською ідеологією фашистські полчища  вторглися на територію України, принісши  на нашу землю смерть і страждання.

За час окупації загинули мільйони українців та представників інших національностей. Мабуть не знайти в нашім краї родини, яку б оминуло воєнне лихоліття. І досі у серцях співвітчизників  не стихає біль про рідних і близьких, які загинули на фронтах, померли від непосильної праці в фашистській неволі, розстріляних, закатованих, знищених нацистами на фабриках смерті. Спалені села, зруйновані міста, сплюндровані святині, море вдовиних і сирітських сліз, Голокост , біженці, каліцтво, голод… І це далеко не повний  перелік  лих, які довелось пережити поколінню, обпаленому Другою світовою.

Згадаймо ж у цей скорботний день добрим словом і щирою молитвою  жертв війни, своїх рідних, близьких, відомих і безіменних. Ще і ще раз вклонімось перед величчю подвигу воїнів-фронтовиків, партизанів, підпільників, учасників національно-визвольних змагань, трудівників тилу, які звільнили  нашу Вітчизну від загарбників.

У час нових випробувань, коли нашому народу доводиться  відстоювати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави, будьмо єдині у прагненні захистити свою землю, збудувати гідну, мирну, квітучу Україну.

Нехай  незгасною свічею довіку полум'яніє у наших серцях  вдячна пам'ять  про усіх, хто віддав своє життя заради миру, задля щастя нинішнього і майбутніх поколінь.

З повагою

заступник голови райдержадміністрації Роман Кульцман,

голова районної ради Андрій Броїло