Шлюбний договір регулюється  Главою 10 Сімейного кодексу України (далі — СК України).

         Відповідно до ст. 92 СК України шлюбний договір може бути  укладено  особами,  які  подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

         На  укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу,  якщо його стороною є неповнолітня особа,  потрібна  письмова  згода  її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

         Відповідно до ст. 93 СК України шлюбним  договором   регулюються  майнові  відносини  між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.

         Шлюбним договором можуть бути визначені майнові  права  та обов'язки подружжя як батьків.

         Шлюбний  договір  не  може  регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.

         Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені  СК України,  а  також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

         За шлюбним договором  не  може передаватися  у  власність одному  з  подружжя нерухоме  майно  та інше майно,  право на яке підлягає державній реєстрації.

         Шлюбний  договір   укладається   у  письмовій   формі   і нотаріально посвідчується.

         Якщо  шлюбний  договір  укладено до реєстрації шлюбу,  він набирає чинності у день реєстрації шлюбу.

         Якщо  шлюбний  договір  укладено подружжям,  він  набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

         За вимогами ст. 96 СК України у  шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків.

         У  шлюбному  договорі  може  бути  встановлена   чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

         Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.

          Шлюбний  договір  може  бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується.

         На  вимогу  одного  з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути  змінений, якщо  цього  вимагають  його  інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

         Одностороння    відмова    від    шлюбного  договору   не допускається.

         Подружжя має право відмовитися від шлюбного  договору.  У такому разі,  за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором,  припиняються з моменту його  укладення  або  в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

         Відповідно до ст. 102 СК України на вимогу одного з  подружжя шлюбний  договір  може  бути розірваний за рішенням суду з підстав,  що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Головний спеціаліст управління  З.Азаріна