Україна на сьогоднішній день розробила прогресивне антикорупційне законодавство. Однак чекати змін у сфері запобігання корупції можна лише після того, як громадяни усвідомлять, що можуть насправді впливати на стан корупції, та повідомлятимуть про корупційні дії чиновників до антикорупційних органів.

         Важливо, що Законом України «Про запобігання корупції» закріплено обов’язок державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування забезпечувати «внутрішні канали» для повідомлення їхніми працівниками про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою (спеціальні телефонні лінії,            веб-сайти, засоби електронного зв’язку).
         Захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачів), є невід'ємним складником боротьби з корупцією як негативним суспільним явищем. Ризик корупційних проявів суттєво зростає в середовищі,  в якому особи, які повідомляють про корупційні правопорушення, не отримують підтримки та захисту суспільством і державою.
         Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачі), перебувають під захистом держави, право на захист у особи виникає у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог Закону                             України «Про запобігання корупції» іншою особою.
         Нині законодавством передбачена можливість можливість повідомляти інформацію анонімно (частина п’ята статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

         У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
         Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом (абзац другий частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).
         Якщо у зв’язку із здійсненим повідомлення про порушення вимог антикорупційного законодавства існує загроза життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші, спрямовані на захист від протиправних посягань, заходи, передбачені статтею 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
         Відповідно до чинного законодавства особа або член її сім'ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду,  скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких   заходів  впливу у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою.
         Гарантію щодо заборони звільнення викривача закріплено також у статті 235 Кодексу законів про працю України, згідно з якою в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у              тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог                          іншою особою, працівник повинен бути відновлений на попередній                 роботі органом, який розглядає трудовий спір.
         У разі наявності підстав для відновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв'язку зі здійсненням ним або членом його сім'ї повідомленням про порушення вимог іншою особою, та за його відмови від такого відновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому компенсації в розмірі шестимісячного середнього заробітку.
         Додаткові гарантії захисту викривачів встановлено часиною другою статті 35 Цивільного процесуального кодексу України та частиною другою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою.