Які можуть бути підстави для відмови у задоволенні скарги, що надійшла до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації?

Перелік підстав для відмови у задоволенні скарги визначений в статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та статті 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”.
Так, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, частиною п’ятою статті 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”;
2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
4) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
5) є рішення цього органу з того самого питання;
6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.